Метою дослідження було визначити основні етапи розвитку концепції нейтралітету для оцінки її ефективності у 21 столітті. Було використано правовий аналіз Гаазької конвенції 1907 року та Женевської конвенції 1949 року, контент-аналіз видання Politico, а також аналіз матеріалів Цифрової енциклопедії європейської історії. Результати дослідження показали, що концепція нейтралітету була сформована ще за часів Стародавньої Греції та Риму. Однак стрімкий розвиток концепції пов’язаний з війнами 18-19 століть, особливо з Війною за незалежність та Громадянською війною в США. У 1780 році була створена Ліга збройного нейтралітету, а в 1856 році був підписаний Паризький договір, який кодифікував нейтралітет як механізм забезпечення міжнародної безпеки. У 19 столітті також були прецеденти, які закріпили важливість нейтралітету, такі як Алабамські пакти. У 1907 році в Гаазі були прийняті важливі міжнародні конвенції, які підкреслили важливість нейтралітету і прав нейтральних країн у міжнародних конфліктах. Під час Першої світової війни концепції нейтралітету дотримувався уряд США. У 1930-х роках Сполучені Штати прийняли законодавство, яке регулювало торговельно-економічні відносини з воюючими державами. У 21 столітті концепція нейтралітету втрачає свою актуальність. Зміна геополітичної ситуації, географічна близькість до Росії, яка проводить агресивну політику і не поважає міжнародне право, спонукали уряди Швеції та Фінляндії відмовитися від принципів нейтралітету і приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення міжнародно-правових механізмів, що регулюють нейтралітет, та для розробки стратегій зовнішньої політики держав у сучасних геополітичних умовах