Мета цієї статті полягає у дослідженні та узагальненні найкращого міжнародного досвіду для розробки рекомендацій щодо вимушеного онлайн-навчання в Україні. Для досягнення зазначеної мети було проведено детальний аналіз ряду наукових публікацій, що присвячені вивченню передових практик дистанційного навчання серед країн, які зіткнулися зі схожими викликами через військові конфлікти або глобальну пандемію. Було досліджено різні аспекти, включаючи структуру та зміст дистанційного навчання, розробку технологічних платформ для освітнього процесу, забезпечення фізичної та психологічної безпеки учасників навчального процесу, а також розробку інноваційних підходів до навчання та розвитку компетенцій учнів та студентів. У результаті проведеного аналізу було визначено ключові аспекти та напрямки, які можуть сприяти успішній реалізації поставленої мети. Досліджено досвід таких передових країн як Ізраїль, Південна Корея, Сінгапур, Фінляндія та Естонія. Виявлено напрямки, за якими можна покращити процес вимушеного онлайн-навчання та майбутнього освітнього процесу в Україні в цілому. На основі вивченого матеріалу надано рекомендації, щодо можливих майбутніх впроваджень в систему освіти України. Необхідність комплексного підходу до забезпечення виявлених аспектів навчання потребує інвестицій у будівництво захисних споруд, укріплень наявної інфраструктури та створення безпечних просторів для освітньої діяльності. Також, було зазначено про необхідність оснащення технічної інфраструктури для ефективного впровадження дистанційного навчання. Це включає розробку та підтримку освітніх платформ, забезпечення доступу до Інтернету, створення онлайн-ресурсів та доступність інструментів для навчання. Була окреслена важливість створення центрів психологічної та професійної підтримки для студентів та вчителів. Створення освітніх та управлінських платформ могло б спростити адміністративні складнощі для працівників сфери освіти та налагодити зв’язок між різними стейкхолдерами у сфері освіти, у тому числі учнями, батьками, вчителями та вищим керівництвом. Також було зазначено важливість впровадження предмету кібербезпеки в освітній процес змалечку. На рівні вищої освіти стає очевидною потреба поступового зміщення підходу, орієнтованого на викладача до підходу, орієнтованого на студента, з акцентом на розвитку практичних компетенцій і навичок у студентства, необхідних для життя у реальному світі