Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням обсягів відходів електричного та електронного обладнання у світі, які за прогнозами перевищать 74 мільйони тон до 2030 року, та особливою складністю переробки полімерної фракції, що містить небезпечні вогнезахисні добавки. Метою роботи був всебічний аналіз законодавчих підходів до поводження з полімерними відходами електронного обладнання на міжнародному та національному рівнях та розробка практичних рекомендацій для їх імплементації в Україні. Методологічну основу дослідження становила комбінація порівняльно-правового та системно-структурного аналізів, що дозволила зіставити законодавчі підходи шести країн та регіонів. Встановлено, що принцип розширеної відповідальності виробника є домінуючою моделлю регулювання у світі, яка успішно впроваджена в ЄС, США, Китаї, Австралії та Бразилії. Проаналізовано суперечність між цілями переробки полімерів та обмеженнями щодо вмісту небезпечних речовин, зокрема бромованих антипіренів, у законодавстві ЄС. Виявлено, що лише 0,4 з 2,6 мільйонів тон полімерів з електронних відходів, що утворюються щорічно в Європі, надходять на переробку. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації законопроєкту № 2350 в Україні з урахуванням досвіду інших країн. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади при формуванні національної політики управління електронними відходами, а також науковцями для подальших досліджень у сфері екологічного права та циркулярної економіки. Окрім того, визначено основні регуляторні бар’єри для ефективної переробки полімерної фракції, пов’язані із законодавчими обмеженнями вмісту небезпечних добавок у вторинній сировині та відсутністю специфічних норм щодо полімерних матеріалів у більшості національних законодавств. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій органами державної влади при розробці підзаконних актів до законопроєкту № 2557-ІХ та підприємствами при організації систем збору та переробки електронних відходів