В умовах сучасного динамічного бізнес-середовища комунікаційна політика підприємства набуває статусу стратегічного ресурсу, що забезпечує його конкурентоспроможність та сталий розвиток. Особливої актуальності набуває розробка ефективних моделей комунікації підприємства з різними групами стейкхолдерів, яка здатна забезпечити балансування інтересів усіх зацікавлених сторін. Мета дослідження полягала у розробці та обґрунтуванні теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо формування ефективної моделі комунікаційної політики підприємства зі стейкхолдерами. Для досягнення мети використано різні методи дослідження: аналізу, синтезу, порівняння, формалізації, структурно-логічного узагальнення. У статті обґрунтовано необхідність комплексного підходу до управління комунікаціями, що базується на стратегічних цілях підприємства, потребах та очікуваннях зацікавлених сторін, а також урахуванні динамічних змін зовнішнього середовища. У межах дослідження здійснено класифікацію стейкхолдерів за рівнем їхнього впливу на діяльність підприємства та характером взаємодії, проаналізовано інтереси внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів. Визначено ключові фактори, що впливають на ефективність комунікацій між підприємством та його зацікавленими сторонами. Запропоновано структурну модель комунікаційної політики підприємства, що включає такі етапи: ідентифікацію цілей комунікаційної взаємодії, аналіз поточного стану комунікаційних процесів, визначення проблемних аспектів, розробку ефективного комунікативного апарату, вибір каналів зв’язку та методів комунікації для кожної групи стейкхолдерів, здійснення безпосередньої комунікації та проведення моніторингу ефективності комунікаційної політики підприємства зі стейкхолдерами. Запропонована модель комунікаційної політики дозволяє підприємству системно підходити до управління взаємодією із зацікавленими сторонами, сприяє зміцненню його конкурентних позицій, підвищенню рівня довіри та забезпеченню стійкого розвитку в довгостроковій перспективі. Окремі результати дослідження можуть бути використані керівниками, спеціалістами комунікаційних відділів та PR-департаментів підприємств різних галузей для вдосконалення стратегії взаємодії зі стейкхолдерами, а також консалтинговими компаніями при розробці програм комунікаційного менеджменту для корпоративних клієнтів