У сучасних умовах геополітичних викликів та внутрішніх трансформацій роль громадських об’єднань у забезпеченні національної безпеки України набуває особливої актуальності. Метою дослідження був аналіз впливу громадських об’єднань на політичну складову національної безпеки та виявлення чинників, що сприяють або перешкоджають цій діяльності. Для досягнення мети використано методи аналізу, синтезу, порівняння та систематизації даних. Результати дослідження свідчать, що громадські об’єднання є важливими суб’єктами суспільного життя, які активно впливають на процеси прийняття рішень та сприяють демократичному розвитку держави. З’ясовано, що діяльність цих організацій забезпечує прозорість, підзвітність влади та сприяє плюралізму, що є необхідними умовами для ефективного управління та соціальної стабільності. Встановлено, що громадські об’єднання виконують низку функцій, зокрема представницьку, мобілізаційну, контролюючу та комунікативну, що дозволяє їм ефективно взаємодіяти як із владою, так і з громадянами. Аналіз українського та міжнародного досвіду засвідчив, що успішне функціонування громадських об’єднань залежить від рівня громадянської активності, нормативно-правового забезпечення їхньої діяльності та підтримки з боку держави. Водночас, виявлено ризики, пов’язані з політизацією громадських об’єднань, фрагментацією суспільства та можливим зовнішнім впливом, що може негативно впливати на національну безпеку. Запропоновано шляхи мінімізації зазначених ризиків, зокрема через удосконалення законодавства, підвищення рівня громадянської освіти та зміцнення механізмів взаємодії між громадянським суспільством і державними інституціями. Такий підхід сприятиме формуванню стійкого та інклюзивного громадянського суспільства, здатного ефективно реагувати на виклики сучасності. Практичне значення роботи полягає у використанні її результатів для вдосконалення взаємодії між державою та громадянським суспільством, а також посилення впливу громадських об’єднань на національну безпеку та мінімізації ризиків