Ідея «Я» все ще залишається філософською проблемою для психології, неврології, і навіть міжнародне право запозичує ідеї «Я» для інтерпретації феномену національної ідентичності та розробки подальших нормативних актів. Неоднозначність поняття «самість» створює труднощі для академічних і формальних визначень, що зумовлює необхідність ретельного аналізу в цій статті. Таким чином, мета полягала в тому, щоб надати читачеві серію несуттєвих і недуалістичних версій «Я». У цій статті автори намагались підійти до суб'єкта (самості) з мікрогенетичної точки зору, спираючись на роботи Джейсона В. Брауна. Такий аналіз виправданий нелінійними, несубстанційними та недуалістичними парадигмами, що стають все більш популярними в глобалізованому світі та в академічних колах. Зокрема встановлено, що Європейське товариство процесуальної думки, Claremont Process Nexus, International Process Network та інші товариства вже багато років регулярно проводять серії конференцій, щоб задовольнити потребу в більш точних визначеннях несубстанційних версій «Я». Продемонстровано, що дуальність «Я» і світу може бути усунена шляхом розгляду «Я» з процесуальної точки зору, тобто як динамічного суб’єкт-суб’єктного, а не класичного суб’єкт-об’єктного відношення. Результати статті можуть бути використані аспірантами, науковцями та дослідниками у подальших дослідженнях у галузі неврології, психології, юриспруденції, ідентичності, соціології, які мають на меті забезпечити як теоретичні, так і практичні рішення у своїх галузях