Статтю присвячено вирішенню проблематики профілактики булінгу в шкільних закладах освіти шляхом застосування ювенальними поліцейськими медіації. З’ясовано, що в умовах війни діти зазнають психологічний тиск та стрес, психологічне напруження внаслідок безпосереднього досвіду чи спостереження воєнних подій, стрільби, бомбардувань, руйнування своїх домівок чи зміни місця проживання. Все це ускладнює стандартні механізми профілактики та врегулювання булінгу в школах та сприяє посиленню його випадків. Також визначено, що булінг (цькування) в закладі освіти призводить до значних соціальних і психологічних наслідків для всіх сторін цього процесу: кривдника (булера), потерпілого (жертви), спостерігачів. Виявлено проблеми, згідно з якими на сьогодні відсутній механізм подолання негативних наслідків, які отримують учасники (кривдник та потерпіла особа) внаслідок вчинення булінгу. Установлено, що потерпіла особа, а також кривдник, свідки вже вчиненого булінгу можуть в подальшому отримувати негативний вплив на психічне та емоційне здоров’я – стрес, тривогу, депресія чи суїцидальні думки. Наслідки булінгу можуть виходити далеко за межі закладу освіти та впливати на найближче оточення дитини та на її майбутнє життя. Запропоновано впровадження в діяльність ювенальних поліцейських такого інструменту як медіації, основна ідея якої полягає в тому, щоб дати можливість учасникам конфлікту зустрітися та спробувати знайти компроміс, вирішити ситуацію та врегулювати конфлікт шляхом діалогу та співпраці, проте після вирішення правопорушення в правовому полі. Визначено, що поліцейський-медіатор також може бути активною ланкою у створенні системи заохочення дотримання правил та створення позитивних механізмів контролю за ситуацією в школі, спрямованих на попередження конфліктів