Автором визначено, що прийняття норм міжнародного гуманітарного права (далі – МГП) слугувало новим поштовхом всього цивілізованого світу до гуманізації суспільних правовідносин, які стосувалися своєю чергою й правил тримання військових у полоні та поводження з ними. Де-юре така модель захисту начебто застосовується під час збройних конфліктів, проте де-факто наявні значні порушення, зокрема в частині декларативності міжнародних зобов’язань та нівелюванні впливу міжнародних організацій на сторону конфлікту, яка має військовополонених, що обумовлено застарілістю норм МГП в частині відсутності дієвих механізмів протидії такому явищу, як порушення прав військовополонених. Крім цього було проаналізовано практику застосування правових норм у сфері поводження з військовополоненими, де питання про їх статус стало реальністю через запровадження стану війни на території України, зростаючу кількість військовополонених з обох сторін, відсутність реальних механізмів гарантування належного поводження, слабкість міжнародних організацій у цій сфері, пропагуванні неправдивих відомостей про умови їх тримання на широкий загал, глобалізації та змінам в суспільному житті в усіх сферах, що стало передумовами ситуації, яка склалася із законодавством щодо забезпечення прав та свобод учасників воєнних дій, прийнятим після Другої світової війни, і, відповідно, яке потребує оновлення згідно з сучасними викликами та наявними проблемами. Досліджено основні принципи МГП щодо поводження з військовополоненими та наголошено на важливості повної імплементації цих принципів для ефективного дотримання сторонами конфлікту певних норм і стандартів, оскільки вбачається, що станом на початок 2024 року Україною дотримано положення Третьої Женевської конвенції, щодо захисту військовополонених та продемонстровано готовність і спроможність виконувати свої зобов’язання. Водночас рф не виявила готовності або ініціативи вжити аналогічних заходів, що ставить під сумнів її прихильність до міжнародних стандартів, що несе негативний вплив на міжнародну безпеку і правопорядок
Основні принципи міжнародного гуманітарного права в частині поводження з військополоненими: теоретико-правовий аналіз
Анотація
Ключові слова
принципи міжнародного гуманітарного права; військовополонені; правовий статус військовополонених; поводження з військовополоненими
[1] Additional Protocol to the Geneva (1949, August). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text.
[2] Dekel, S., Solomon, Z., Horesh, D., & Ein-Dor, T. (2014). Posttraumatic stress disorder and depressive symptoms: Joined or independent sequelae of trauma? Journal of Psychiatric Research, 54, 64-69. doi: 10.1016/j.jpsychires.2014.03.003.
[3] Geneva Convention on the Treatment of Prisoners of War. (n.d.). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text.
[4] Kravtsova, M., & Datsyuk, T. (2023). International standards for the protection and observance of the rights of prisoners of war. Electronic scientific publication "Analytical and comparative jurisprudence", 2, 398-402
[5] Lahav, Y. (2020). Telomere length and depression among ex-prisoners of war: The role of subjective age. Journals of Gerontology, 75(1), 21-29. doi: 10.1093/geronb/gby006.
[6] Lahav, Y., Rodin, R., & Solomon, Z. (2015). Somatic complaints and attachment in former prisoners of war: A longitudinal study. Psychiatry, 78, 354-366. doi: 10.1080/00332747.2015.1061311.
[7] Taran, O. (2022). Legal status of a prisoner of war. Responsibility of a prisoner of war. Legal Scientific Electronic Journal, 11, 681-683.