Метою роботи є детальний аналіз «організаційної семіотики» Рональда Стемпера. Поведінковий підхід, у якому вона втілена, на теперішній час вважається одним з найефективніших сучасних методів вивчення, аналізу та проектуванні організацій різноманітного типу. Відповідно до поставленої цілі головну увагу в роботі було зосереджено на розкритті змісту головних понять організаційної семіотики, виявленні логічних взаємозв’язків між ними та розгляді методологічних принципів. В якості основних власних методологічних стратегій у роботі було використано аналітичний та компаративний методи. Перший з заявлених методів було використано у процесі дефініції основних понять та методологічного арсеналу організаційної семіотики. Другий у якості інструменту їхнього порівняльного співставлення та розкриттю смислових взаємозв’язків між ними. Продемонстровано, що в реаліях інформаційного суспільства «організаційна семіотика» Рональда Стемпера є новим міждисциплінарним методом вивчення та проектування організацій. В рамках цього підходу організація розуміється як необхідний компонент сучасної інфосфери, як складна інформаційна структура, що твориться комунікативними процесами, об’єктами та послугами. Встановлено як глобальні так і локальні причини появи цього підходу, а також її різновиди. Виявлено, що одним з найефективніших методологічних варіантів «організаційної семіотики» Рональда Стемпера є так званий Поведінковий підхід. Проаналізовано його концептуальну основу, яка складається з понять «інформаційного поля», «афордансу», «семіотичної драбини» та «Умвельту». Продемонстровано тісні смислові взаємозв’язки між вказаними поняттями. Показано, що за допомогою даних концептів функціонування організації розуміється як особливий семіотичний простір, конституйований різноманітними поведінковими патернами та соціальними нормами. Спираючись на них соціальні агенти мають змогу здійснювати комунікативні дії, творити або змінювати знання, дотримуватися чи відступати від формальних та неформальних норми спільного існування. Проаналізовано основні методології поведінкового підходу (семантичний та нормативний) та розкриті головні фази їхнього розгортання