Мета статті – визначити філософський аспект сучасного стану інформаційної війни. Поставлена мета зумовила розв’язання завдань: 1) обґрунтування доцільності використання термінів інформаційна війна, дискурс інформаційної війни; 2) удосконалення дефініції інформаційна війна; 3) аналіз загроз і причин недо- статнього супротиву України на інформаційні атаки з боку російської федерації. Достовірність отримання результатів і висновків забезпечило використання лінгвістичних методів: функційно-стилістичного методу (для виокремлення змістовоконструктивних елементів у структурі текстів інформаційної війни); семантикодиференційного аналізу (для простеження змін, розрізнення семантики мовних одиниць). Аналіз змістового аспекту наративів є важливим інструментом для прийняття рішень та формування стратегій після вторгнення країни-агресора. Вивчення наративів дозволяє виявити сильні та слабкі сторони різних підходів та методів і сформулювати рекомендації для досягнення успіху в подальшому відновленні та захисті територіального суверенітету. Висвітлення правдивої картини змінює уявлення суспільства та формуєпідтримку для контрзаходів. Превалювання позитивізму на внутрішньому й зовнішньому інформаційному полі України має складний характер і часто залежить від політичних інтересів та контексту. Позитивізм простежено в медіамовних кліше, наративах, зокрема опис України як сильного супротивника, надійного партнера, прихильника демократичних цінностей. Негативізм виявлено в передачі антиросійських наративів, при зображенні країнитерориста
Філософський аспект інформаційної війни
Анотація
Ключові слова
дискурс; інформація; інформаційна війна; комунікація; медіамовні кліше; наративи
[1] Kulzhenko, V. (2023). Novomov: How Russian propaganda tries to construct the reality of Russians and demoralize Ukrainians with the help of words. Detector Media. Retrieved from https://ms.detector.media/trendi/post/31087/2023-01-30.
[2] Kyryliuk, O. (2021). Linguistic means of suggestive influence on the recipient in the discourse of information war. Scientific Notes of TNU Named After V.I. Vernadsky. Series: Philology. Journalism, 32(71), 4(1), 24-28.
[3] Los, O. (2009). Appeal as a pragmalinguistic component of campaign influence in political discourse. Scientific Works of the Black Sea State University Named After Petro Mohyla. Series: Philology. Linguistics, 105(92), 72-73.
[4] Mahda, Ye. (n.d.). Hybrid war: Survive and win. Retrieved from http://docs.google.com/viewerng/viewer?ur.
[5] Polovynchak, Yu., & Berehelskyi, A. (2022). Visual content of social media as an object of library deposition (based on evidence of the events of the 2022 war). Scientific Works of the National Library of Ukraine Named After V.I. Vernadsky, 63, 23-32.
[6] Seuren, P. (2009). Language in cognition. Oxford: Oxford University Press.
[7] Shevtsova, L. (n.d.). Without Ukraine, Russia is a sub-empire, or even not an empire at all. Retrieved from http://ukrainian.voanews.com/content/shevtsova.
[8] Strilchuk, L. (n.d.). Information war as a component of modern hybrid wars (on the example of Georgia and Ukraine). Retrieved from http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/436.
[9] Tsarova, I. (2022). Russian-Ukrainian War (2014–2022): Words that have acquired new meanings. In The Russian-Ukrainian War (2014-2022): Historical, political, cultural-educational, religious, economic, and legal aspects (pp. 804-812). Riga: Baltija Publishing.
[10] Turnbull, W. (2003). Language in action: Psychological models of conversation. Hove, New York: Taylor & Francis Group.