Мета статті – визначити філософський аспект сучасного стану інформаційної війни. Поставлена мета зумовила розв’язання завдань: 1) обґрунтування доцільності використання термінів інформаційна війна, дискурс інформаційної війни; 2) удосконалення дефініції інформаційна війна; 3) аналіз загроз і причин недо- статнього супротиву України на інформаційні атаки з боку російської федерації. Достовірність отримання результатів і висновків забезпечило використання лінгвістичних методів: функційно-стилістичного методу (для виокремлення змістовоконструктивних елементів у структурі текстів інформаційної війни); семантикодиференційного аналізу (для простеження змін, розрізнення семантики мовних одиниць). Аналіз змістового аспекту наративів є важливим інструментом для прийняття рішень та формування стратегій після вторгнення країни-агресора. Вивчення наративів дозволяє виявити сильні та слабкі сторони різних підходів та методів і сформулювати рекомендації для досягнення успіху в подальшому відновленні та захисті територіального суверенітету. Висвітлення правдивої картини змінює уявлення суспільства та формуєпідтримку для контрзаходів. Превалювання позитивізму на внутрішньому й зовнішньому інформаційному полі України має складний характер і часто залежить від політичних інтересів та контексту. Позитивізм простежено в медіамовних кліше, наративах, зокрема опис України як сильного супротивника, надійного партнера, прихильника демократичних цінностей. Негативізм виявлено в передачі антиросійських наративів, при зображенні країнитерориста