В статті відзначається, що система вищої освіти, як й інші сфери суспільно-економічного життя України, зіткнулася з численними викликами у воєнний час. Незважаючи на це, необхідно продовжувати її реформування, адже саме освітня сфера буде відігравати важливу роль в забезпеченні якості майбутнього післявоєнного життя країни через повноправний вхід в європейський освітній простір, забезпечення досягнення цілей сталого розвитку ООН в галузі освіти (до яких Україна долучилася як країна-член ООН), підготовку для суспільства громадян, які будуть розбудовувати післявоєнну економіку та захищати демократичні цінності. При цьому національній вищій освіті потрібно враховувати світові тренди, що впливають на майбутнє освіти: глобалізація, цифровізація, старіння населення, а також зосередити зусилля на покращенні якості освітнього процесу безпосередньо у ЗВО. У цьому контексті проаналізовано основні документи, якими наразі послуговуються у сфері реформування вищої освіти МОН України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, а саме: «Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки» і «План відновлення України. Освіта і наука», розроблені з урахуванням основних проблем сфери вищої освіти. Для системної підтримки якості освітнього процесу у ЗВО (на необхідності якої наголошується в обох зазначених документах) авторами запропоновано відповідний інструмент діагностики системи внутрішнього забезпечення якості, а саме, аналіз експертної думки ключових стейкхолдерів (внутрішніх і зовнішніх) освітнього процесу за п’ятьма основними параметрами: освітні амбіції, ефективне лідерство, співпраця викладачів, підтримуюче освітнє середовище, залученість стейкхолдерів. Такий аналіз дозволить ЗВО, спираючись на сприйняття освітнього процесу його основними стейкхолдерами, підтримувати якісне освітнє середовище, встановити комплексну систему оцінювання якості освітнього процесу, закласти основу для дій з його удосконалення
Удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освітнього процесу ЗВО
Анотація
Ключові слова
якість вищої освіти; європейський освітній простір; система внутрішнього забезпечення якості ЗВО; стейкхолдери освітнього процесу; лідерство; глобалізація; діджиталізація
[1] A comprehensive study of the work of the Ukrainian higher education system with the School of Political Analysis of the National University "Kyiv-Mohyla Academy". (2022). Retrieved from http://surl.li/isbsc.
[2] Alaniska, H., Codina, E., Bohrer, J., Dearlove, R., Eriksson, S., Helle, E., & Wiberg, L. (2006). Student involvement in the processes of quality assurance agencies. Retrieved from http://surl.li/kqope
[3] Chaika, I. (2018). Study of the concept “quality of educational service of a higher educational institution”. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Economy series, 2(10), 42-49.
[4] Chaika, I. (2020). Development of a marketing mechanism for cooperation between higher education institutions and stakeholders (using the example of inbound medical tourism). Business Inform, 6, 351-357.
[5] Chaudhary, S., & Dey, A. (2021). Influence of student-perceived service quality on sustainability practices of university and student satisfaction. Quality Assurance in Education, 29(1), 29-40. Retrieved from http://surl.li/kqnus.
[6] Dolan, B., Cunningham, J., Menter, M., & McGregor, C. (2019). The role and function of cooperative research centers in entrepreneurial universities: A micro-level perspective. Management Decision, 57(12), 3406-3425. Retrieved from http://surl.li/kqkrg.
[7] Elassy, N. (2013). A model of student involvement in the quality assurance system at the institutional level. Quality Assurance in Education, 21(2), 162-198. Retrieved from http://surl.li/kqodn.
[8] Giones, F. (2019). University-industry collaborations: An industry perspective. Management Decision, 57(12), 3258-3279. Retrieved from http://surl.li/kqlgo.
[9] Goddard, R., Goddard, Y., Kim, E., & Miller, R. (2015). A theoretical and empirical analysis of the roles of instructional leadership, teacher collaboration, and collective efficacy beliefs in support of student learning. American Journal of Education, 121(4), 501-530.
[10] Khalil, M. (2021). Responsiveness to quality assurance implementation: An institutional theory perspective. Quality Assurance in Education, 29(1), 41-52. Retrieved from http://surl.li/kqmmo.
[11] Kolodii, I., Kostolovych, T., Kolomiiets, T., Muratova, I., & Tsoi, M. (2021). Ensuring quality control of educational activities of higher educational institutions. Laplage em Revista (International), 7(3), 292-300. Retrieved from http://surl.li/kqmqn.
[12] Nemchenko, S., & Starokogko, O. (2018). The mechanism of using the principle of polyparadigmality in the reflexive management of an educational institution. American Journal of Education, 124(4), 926-931. Retrieved from http://surl.li/kqnbx.
[13] Panych, O. (2019). University autonomy in the context of Ukrainian legislation and practice. Educational Policy. Portal of Public Experts. Retrieved from http://surl.li/isbwj.
[14] Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032. Official website of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from http://surl.li/dgylw.
[15] Strategy for the development of higher education of Ukraine for 2021-2031 (project). (2020). Retrieved from http://surl.li/mphq.
[16] The European Association of Universities has approved a set of measures to help the Ukrainian higher education sector. (2022). Retrieved from http://surl.li/isbue.
[17] Uerrero, M., Herrera, F., & Urbano, D. (2019). Strategic knowledge management within subsidized entrepreneurial university-industry partnerships. Management Decision, 57(12), 3280-3300. Retrieved from http://surl.li/kqllg.
[18] Ukraine’s Recovery Plan. Education and Science. Ministry of Education and Science of Ukraine. (2022). Retrieved from http://surl.li/isbtu.