В цій роботі розглядається роль міжнародних норм у формуванні ґендерного вектора України в післявоєнний період з акцентом на аналізі соціальних, економічних і політичних аспектів. Дослідження підкреслює значення міжнародних норм для впливу на політику й практику ґендерної рівності в Україні й розглядає питання, як ці норми відбиваються на різних аспектах життя українського суспільства. Аналіз починається з огляду повоєнного періоду в Україні, з висвітлення викликів і можливостей, з якими стикається країна у сфері ґендерної рівності. Потім ми заглиблюємось у роль міжнародних норм у формуванні ґендерного порядку денного в Україні, зокрема тих, що встановлені міжнародними угодами й конвенціями. В статті проаналізовано, як міжнародні норми вплинули на законодавчу й політичну базу, інституційні механізми й публічний дискурс про ґендерну рівність в Україні. Крім того, дослідження вивчає соціальні аспекти ґендерного вектора в Україні, в тому числі й зміни ставлення суспільства й культурних норм, в яких зафіксовано ґендерні ролі й очікування. Відстежується вплив міжнародних норм на розширення прав і можливостей жінок, просування ґендерного мейнстримінгу й боротьбу з ґендерним насильством в українському суспільстві. Проаналізовано також економічний вимір ґендерного вектора з акцентом на впливі міжнародних норм на участь жінок на ринку праці, на доступ до економічних можливостей і ґендерний розрив в оплаті праці. Досліджується їхня роль у просуванні ґендерно-орієнтованого бюджетування, підприємництва й розширення прав і можливостей жінок завдяки економічним ініціативам. Насамкінець розглядається політичний аспект ґендерного вектору – вплив міжнародних норм на політичне представництво жінок, їхню участь у процесах прийняття рішень і створення ґендерно-чутливих управлінських структур. У розвідці оцінюється ступінь впливу міжнародних норм на політичні реформи й інтеграцію ґендерної перспективи в політичні інститути і практики. Загалом цей аналіз демонструє значну роль міжнародних норм у формуванні ґендерного вектору України в післявоєнний період. Він підкреслює важливість погодження національної політики й практик з міжнародними стандартами для досягнення ґендерної рівності. Результати цього дослідження сприяють кращому розумінню складного взаємозв’язку між ґендерною динамікою й міжнародними нормами в повоєнних суспільствах, пропонуючи інформацію для політиків, дослідників й активістів, які працюють над просуванням ґендерної рівності в Україні й за її межами