Нідерланди багато в чому відрізняються від України (історично, географічно, економічно). Отже, досвід нідерландської поліції теж різний. Проте цей досвід може бути корисним українським колегам. Після закінчення націонал-соціалістичної окупації (1940-1945) голландське населення та поліція хотіли якнайшвидше забути той час, відновити свою економіку, але це виявилося нерозумно: десятиліттями табу на минуле заважало хороші стосунки між поліцією та громадянами. Зрештою ці стосунки відновили не політики, а нове покоління начальників поліції, які навчалися в поліції за кордоном, зокрема в англосаксонської поліції. Важливим інструментом для покращення стосунків виявилося навчання поліцейських соціальних навичок: громадяни вимагають від поліції не лише дотримання законів. Здатність бути посередником у конфліктах і допомогти знайти психосоціальну підтримку надзвичайно зміцнює поліцейську діяльність. Особливою проблемою виявилася робота з неналежною поведінкою поліцейських. На поліцейських на передовій покладається особлива відповідальність у протидії неправомірній поведінці, але поліцейські, які поводяться неналежним чином, також повинні мати можливість розраховувати на коректне поводження. Організована злочинність становить особливу загрозу суспільству та, зокрема, ефективній поліцейській діяльності. У боротьбі з організованою злочинністю поліція зрозуміла, що адміністрація є незамінним союзником, але також важливо зберігати зосередженість і що населення має бути стійким до спокуси такого роду злочинів. У сучасній поліції особлива відповідальність лежить на керівниках поліції: вони повинні шукати баланс між вертикальними стосунками з компетентними органами та горизонтальними стосунками з громадянами