Стаття присвячена вивченню змістових особливостей концептуалізації ідей взаємодії економічних потреб із соціокультурними. З’ясовано, що управління потребами споживання зумовлене економічними, соціокультурними та інформаційно комунікаційними факторами. В ході дослідження встановлено, що концептосфера потреб споживача бачиться сучасними дослідниками як система структурування видів потреб на основі бажань, уподобань і преференцій споживача, встановлення рівневої ієрархії потреб, визначення типів економічної поведінки та характеру взаємодії економічних потреб із соціокультурними. Відмічається, що однією із визначальних особливостей соціокультурного розвитку постіндустріальної доби є домінування людини маси та її зорієнтованість на комфорт та видовища, що зумовлює перевагу специфічного типу споживання, характерними рисами якого є стереотипність, демонстративність, однорідність, уніфікованість та фетишизація матеріальних потреб. Даний тип споживання називається демонстративний, він сумісний з ірраціональними формами поведінки споживача, для якої властиві символічні значення споживання як прояви престижу, статусності, матеріального добробуту, володіння, слідування моді чи тренду, а також симулятивність як зміщення акцентів з об’єкта споживчого інтересу на особливість його сприйняття. На противагу даному типу споживання обґрунтовується раціональна економічна поведінка, яку традиційно визначають такі риси як урахування максималізації вигоди та мінімізації витрат та ризиків. Звертається увага на те, що складність поведінки споживачів пояснюється насиченістю сучасного економічного простору інформацією, що є важливою потребою особи, а також конструктом інформаційно-мережевої економіки й, відтак, набуває рівня домінуючого стратегічного значення. Водночас, зауважено, що вільний доступ до інформації не лише збільшує можливості споживчого вибору, але й містить потенційні ризики дезінформування споживачів, схиляння до неусвідомленому вибору через маніпулятивний психологічний вплив