У статті представлено авторське бачення ролі та значення інституту сім’ї у формуванні прийнятної соціалізації дитини та запобіганні девіантній поведінці. Дослідження ролі інституту сім’ї у формуванні прийнятної соціалізації дитини та запобігання девіантній поведінці залишається актуальним і вимагає системного підходу до пізнання вказаних проблем. Мета цієї статті – є теоретична характеристика проблеми соціалізації дитини та профілактики девіантних відхилень у її поведінці крізь призму функціонування інституту сім’ї. У статті аналізується девіація негативної спрямованості, соціально неприйнятна діяльність дитини та роль інституту сім’ї в корекції цієї поведінки. Окреслено основні чинники та причини девіантної поведінки неповнолітніх, розкрито роль сім’ї в профілактиці девіантних, суспільно небезпечних відхилень. Наголошуючи на детермінованості девіації неповнолітніх соціальними, економічними, духовно-моральними факторами, автор обґрунтовує методологічні засади вирішення проблеми шляхом комплексного поєднання зусиль державних та громадських організацій. Висновки й рекомендації, викладені в статті, можуть бути використані для подальшого дослідження проблем ювенальної кримінології