Авторами наголошено, що залізничний транспорт відіграє велику роль в життєзабезпеченні України, особливо в період війни (адже саме залізничним транспортом перевозяться пасажири не тільки в звичайному режимі, а й евакуаційними потягами; перевозяться не тільки заплановані вантажі, а й ті, що переорієнтовані з водного транспорту внаслідок захоплення російськими агресорами українських портів; перевозяться підприємства із областей, що знаходяться під обстрілами, у більш безпечне місце), тому потрібно докласти зусиль аби забезпечити безперебійне функціонування цього виду транспорту як всередині країни, так і у міждержавному сполученні. В цьому контексті виокремлено, що окрім суттєвих технічних барєрів щодо перетину кордонів, Україна має невідповідність законодавства в сфері залізничного транспорту законодавству Європейського Союзу. Разом із тим відзначається, що із підписанням Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом перед Україною гостро постало питання інтеграції у єдиний європейський транспортний простір. Це передбачає перехід на спільні принципи функціонування ринку залізничних перевезень, включаючи наявність незалежних: оператора залізничної інфраструктури, який відповідатиме за її якість та пропускну спроможність (тобто кількість поїздів, які зможуть рухатися коліями); регулятора залізничного транспорту, який затверджуватиме тариф доступу до інфраструктури, забезпечуватиме рівний доступ до неї всіх операторів залізничного транспорту; органу безпеки на залізничному транспорті, який визначатиме вимоги до перевізників, перевірятиме їхню відповідність та видаватиме ліцензії на здійснення перевезень. Необхідною умовою адаптації до законодавства ЄС на залізничному транспорті є гармонізація українського законодавства з європейським, усунення розбіжностей у нормативно-правовій базі регулювання діяльності залізничного транспорту. Гармонізація нормативно-правового поля функціонування залізничного транспорту до європейського потребує проведення відповідних реформ. Окреслено основні європейські Директиви та Регламенти в сфері залізничного транспорту, відповідно до яких необхідно внести правки до Закону України “Про залізничний транспорт”
Напрями інтеграції залізничного транспорту України до європейської мережі залізниць
Анотація
Ключові слова
залізничний транспорт; євроінтеграція; законодавство в сфері залізничного транспорту; Укрзалізниця
[1] Barvinok, N. (2022). Prospects for the development of military tourism on the territory of Ukraine after the end of the Russian-Ukrainian war. Actual Problems of Regional Economic Development, 18(2), 206-217.
[2] Boyko, V., & Dalevska, N. (2022). Development of tourism after armed conflicts in different countries of the world. Change Management and Innovation, 5-10.
[3] Charkina, T., Batmanglich, C., & Zadoya, V. (2022). Military tourism as a strategic direction of tourism business development in Ukraine. In Proceedings of the International Scientific and Practical Conference “World Achievements and Modern Trends in the Development of Tourism and Hotel and Restaurant Industry” (pp. 416-417). Zaporizhzhia.
[4] Davydyuk, R. (2022). Assessment of the military tourism market situation in Ukraine. Rivne.
[5] Hao, G. (2017). The development of military tourist resources. Progress in Geography, 16(4), 75-81.
[6] Hrusovsky, M., & Noeres, K. (2011). Military tourism. The Long Tail of Tourism: Holiday Niches and Their Impact on Mainstream Tourism, 87-94.
[7] Kowalczyk, A. (2009). Historical and military tourism. Contemporary Forms of Cultural Tourism, 1, 286-312.
[8] Magee, R., & Gilmore, A. (2015). Heritage site management: From dark tourism to transformative service experience? The Service Industries Journal, 35(15-16), 898-917.
[9] Martseniuk, L., & Charkina, T. (2017). Tourism as a means of expanding human life space. Anthropological Dimensions of Philosophical Research, 11, 63-70. doi: 10.15802/ampr.v0i11.105479.
[10] Ratnayake, I., & Hapugoda, M. (2016). Tourism under military: A critique on land utilization and tourism in postwar Sri Lanka. Sabaragamuwa University Journal, 15(1), 18-35. doi: 10.4038/suslj.v15i1.7705.
[11] Smith, V. L. (1998). War and tourism. Annals of Tourism Research, 25(1), 202-227. doi: 10.1016/S0160-7383(97)00086-8.
[12] Venter, D. (2017). Examining military heritage tourism as a niche tourism market in the South African context. African Journal of Hospitality, Tourism and Leisure, 6(1).
[13] Zwigenberg, R. (2016). The atomic city: Military tourism and urban identity in postwar Hiroshima. American Quarterly, 68(3), 617-642.