Стаття присвячена дослідженню нормативно-правового забезпечення виконання судових рішень крізь призму правозастосовчої практики. Акцентовано на елементах демократичного суспільства, що розвивається, виконання судових рішень, які використовуються громадянами, де важлива роль відводиться законодавству щодо реалізації правил виконавчого провадження. Зміни, що відбуваються в українському суспільстві, викликають високу активність та бажання людей брати безпосередню участь у вирішенні проблем, які стосуються їх спільних інтересів, зокрема використання права на мирні зібрання. Проте, незважаючи на важливість цього виду політичних прав, конституційні положення щодо захисту прав громадян на справедливий суд і виконання судового рішення, які й досі належним чином не конкретизовані в чинному законодавстві, часто обмежуються або навіть порушуються. Необхідність внесення змін до процесуального законодавства з урахуванням останніх досягнень науки; наявність різних позицій науковців щодо розуміння сутності та змісту правовідносин на етапі виконання рішення; негативна практика виконання судових актів в Україні, що призводить до звернення громадян України до Європейського суду з прав людини. Основним нововведенням прийнятих законів та основою концепції реформування, що закладається, є запровадження інституту приватних виконавців, що функціонує поряд з державною виконавчою службою та виконує функції примусового виконання судів та інших органів