Бути внутрішньо орієнтованим у взаємодії або бути зовнішньо орієнтованим у взаємодіях: як ми можемо відчути природу, якщо ми навіть не можемо відчувати себе як об’єкти? У цьому випадку нас можна вважати аутичними людьми, і ми повинні жити в закритому всесвіті без «Природи». Ми можемо висловити красу самих себе, лише якщо зможемо відображати її у своєму розумі, в собі. Після цього Світ для нас відкриється. Це можливо? Цей взаємний парадокс можна об’єктивно виміряти за допомогою нового тестового експерименту. Він представляє надоб’єкт над суб’єктом і об’єктом: справа в тому, «Хто» здатен відчувати красу, яка нас оточує. Спонтанність водночас є постійною і змінюваною: якщо ми можемо відтворити вайтхедівську універсальність процесу, бачачи себе згори, тоді немає протиріччя між тим, що відбувається, і переживанням процесу. Філософія Уайтхеда могла б бути моделлю практики Ференца в інтерактивному взаємному психоаналізі, але гетеродоксальний психоаналіз міг би забезпечити практичне психологічне підґрунтя для теорії Уайтхеда. Краса – це дія в процесі відкриття нашого розуму від себе до нас самих, тому інтраактивні елементи стають інтерактивними речами. Ми самі, відображені в нашому Світі, є “Вічним Іншимˮ: Психологічне джерело естетики – це психологія Вайтхедівського “надоб’єктаˮ
Об'єкт-суб'єкт-суперсуб'єкт: краса розуму
Анотація
Ключові слова
емоційний аутизм; когнітивний аутизм; інтерактивний дефіцитний аутизм; збуджений аутизм; стереотипний аутизм
[1] Bagdy, E. (1986). Pressing, Lajos; Bugán, Antal; Zetényi, Tamás: “The MMPI test: Theory and application”. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[2] Bálint, M. (1979). The Primeval Break. Therapeutic Relations of Regression. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[3] Bibby Celia, M. (2008). Autism: A conditioned response to biochemical toxicity?.
[4] Cain & Moses. The pearl of great price student manual. (n.d). Utah: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints Salt Lake City.
[5] DSM-IV. (1999). Text revision. Budapest: Animula Publishing.
[6] Ervin, L. (1986). Music – system theory – world order. Budapest: Gondolat.
[7] Földényi, L. (1992). Melancholia. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[8] Imre, H. (1984). Psychoanalysis as a Method. Budapest: Gondolat.
[9] Kernberg, O. (1990) Borderline conditions and pathological narcissism. Az Autizmus Alapítvány Budapest: Kapocs Kiadója.
[10] Klein, M. (n.d). The Preverbal realm. Psychoanalytical case studies. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[11] Lyotard, J.-F. (2000). The differend. Manchester: Manchester University Press.
[12] Maurice, R. (1987). Histoire de la psychologie. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[13] McLaren, A. (2002). Twentieth-century sexuality. Budapest.
[14] Mérei, F. (2002). The rorschach test. Budapest: Medicina Könyvkiadó RT.
[15] Nelson, V.E. (2002). Nelson textbook of paediatrics. Harcourt Brace & Company, Philadelphia. Melánia Kiadó. Budapest
[16] Popper, K. (1997). The Logic of Scientific Discovery, pp. 99-111. Europe Publishing House, Budapest.
[17] Prigogine, I., & Stengers, I. (1995). La nouvelle alliance, metamorphose de la science. Budapest: Akadémiai Kiadó.
[18] Tringer, L. (2001). Textbook of Psychiatry. Budapest: Semmelweis Kiadó.
[19] Whitehead, A.N. (1920). The Concept of nature. Cambridge: Cambridge University Press.
[20] Wing, L. (1981). Sex ratios in early childhood autism and related conditions. Psychiatry Research, 5.