Одним із головних аспектів епохи глобалізації є поява релігійного фундаменталізму та тероризму. Іслам – це спосіб життя, натхненний священним Кораном, який схильний до миру. Необхідно пояснити, що не всі мусульмани є терористами, але деякі зазвичай вводяться в оману радикальними вченнями або релігійними наказами (фетвами) радикальних лідерів без совісті. У своєму обовʼязку створити самопроголошений халіфат під прапором ісламу, такі групи та окремі особи заявляють, що релігійні переконання є джерелом легітимності тенденцій джихадистів. За словами Сунь Цзи, “Не треба боятися результатів ста битв”. Це правило стосується стратегії боротьби з тероризмом, оскільки в цій статті досліджуються національні та міжнародні правові інструменти, які впроваджує уряд Нігерії для боротьби з тероризмом, але спочатку вказується на походження Боко Харам. По суті, ця стаття оцінює стійкість та виклики, з якими стикаються зміни терористичної діяльності щодо національної безпеки з правової точки зору. Телефонний дзвінок президента Трампа до президента Бухарі у 2017 році був його першою розмовою з лідером країн Африки через серйозні проблеми безпеки в Нігерії. У квітні 2018 року Бухарі був прийнятий президентом Трампом у Білому домі, оскільки помічник держсекретаря США з питань Африки Тібор Надь висловив зацікавленість у тому, щоб Нігерія відігравала активну роль у підтриманні миру та просуванні демократії в Африці. Країна, охоплена релігійною войовничістю та історичними конфліктами, боротьба з тероризмом вимагає сили, а не діалогу. Про суверенітет Нігерії не можна домовитися ні з якою особою, ні з релігійною екстремістською групою, навіть з Боко Харам. Марк Габріель зазначає, що “релігійно мотивований терорист не збирається вести переговори, і він не буде задоволений частковими поступками”. Таким чином, національна та регіональна стратегія боротьби з тероризмом проти Боко Харам підходить для відновлення міцного миру. Однак “Боко Харам” є симптомом зростаючої неспроможності світового керівництва вирішити фундаментальний конфлікт, який залишається потужним з 20-го століття. Таким чином, “Боко Харам” є викликом не тільки Нігерії, але й глобальною загрозою, оскільки вона віддана іншим терористичним групам, наприклад, таким, як ІДІЛ.
Міжнародні та національні правові заходи протидії тероризму в Нігерії
Анотація
Ключові слова
тероризм, Боко Харам, боротьба з тероризмом, закон, Нігерія
- AA (2012). The Popular Discourses of Salafi Radicalism and Salafi Counter-radicalism in Nigeria: A Case Study of Boko Haram. Journal of Religion in Africa, 42, 118-144.
- Abdullahi, Y. (2016). Reflection on the Intellectual Legacy of the Sokoto Jihad. World Scientific News, 32, 95-105.
- Ajayi, J.F.A., (1965). “West Africa states at the beginning of the Ninetieth Century”. In J.F.A. Ajayi, & E. Ian, (eds.). A thousand years of West African History (253-266). Ibadan: Ibadan University Press.
- Basil, Momodu (2013). Law, Rules and Procedures of Criminal Investigation in Nigeria.
- Barnabas, C. Okoro (2013). The Police, Law and Your Right.
- Elntib, S. et al. (2018). Is the public willing to help the Nigerian police during the Boko Haram crisis?
- A look at moderating factor. Journal of Police and Criminal Psychology, 33(1), 55-62.
- Human Rights Watch (HRW), (2011). Nigeria: Post-Election Violence Killed 800.
- Demarest, L., Langer, A., & Ukiwo, U. (2020). Nigeria’s Federal Character Commission (FCC): a critical appraisal. Oxford Development Studies, 48(4), 315-328, https://doi.org/10.1080/136 00818.2020.1727427.
- Implementation of the “federal character” remains uneven (2020). L. Demarest, A. Langer, & U. Ukiwo, “Nigeria’s Federal Character Commission (FFC): a critical appraisal”. Oxford Development Studies.
- Ogunye, J. (2005). Criminal Justice System in Nigeria: The Imperative of Plea Bargaining’ in Lawyers’ League for Human Rights. Grafix & Images.
- Kastfelt, N. (2015). Hvad vil Boko Haram? R.R.SON 50-53.
- Ishaku, M. (2013). Investigation and prosecution of terrorism under the terrorism (prevention) (amendment) act, https://ssrn.com/abstract=3496666.
- Kyari, M. (2014). The Message and Methods of Boko Haram. In Marc-Antoine Perouse de Montclos (Ed.) Boko Haram. Islamism, politics, security and the state in Nigeria (9-32). Leiden, Netherlands: African Studies Centre.
- Nigeria: Current Issues and U.S. Policy. Congressional Research Service, https://crsreports. congress.gov.
- Okoli, A. & Iortyer, P. (2014). Terrorism and humanitarian crisis in Nigeria: Insights from Boko Haram insurgency. Global Journal of Human Social Science, 14(1).
- Olojo, A. (2013). Nigeria’s troubled north: Interrogating the drivers of public support for Boko Haram. The Hague: The International Centre for Counter-Terrorism, http://www.icct.nl/ download/file/ICCT-OlojoNigerias-Troubled-North-October-2013.pdf.
- Myren, R. & Garcia, C. (1989). Investigation for Determination of Fact: As Primer on Proof. Pacific Grove, CA: Brooks/Cole Publishing Company.
- Shabayany, B. (2012). New waves of terrorism in Nigeria not true expression of Islam. Jos Studies, 20, 33-47.
- Solomon, H. (2012). Counter-terrorism in Nigeria: responding to Boko Haram. RUSI Journal, 157, 6-11.
- Solomon, H. (2015). Terrorism and Counter-Terrorism in Africa: Fighting Insurgency from Al Shabaab, Ansar Dine and Boko Haram. In Stuart Croft (Ed.). New Security Challenges. London: Palgrave Macmillan.
- Ike, T. (2018). Reconceptualising the Role of Law in Countering Terrorism: A Case Study of Boko Haram in Nigeria. Journal of Law and Criminal Justice, 6(1), 107-112.
- Legal instruments in Nigeria:
- The 1999 Constitution of the Federal Republic of Nigeria (As amended).
- Terrorism (Prevention) Act, (2011).
- Terrorism (Prevention) (Amendment) Act, (2013).
- Administration of Criminal Justice Act, (2015).
Messembe Obia, S.
(2021).
International and national legal counter terrorism measures in Nigeria.
Philosophy, Economics and Law Review,
1(2),
188-197.
https://doi.org/10.31733/2786-491X-2021-2-188-197