Необхідно підкреслити, що наш час – це час із загальною темою суспільних змін, які неминуче на нас чекають. Сучасна епоха має свої безумовні риси, головними з яких є інтенсивна плюралізація, індивідуалізація, цінність досвіду кожного в процесі побудови загальної картини світу, множинність вибору, якого людина раніше не мала. Завданням державної політики є забезпечення можливостей для вільного розвитку особистості не лише на законодавчому рівні, а й вироблення механізму практичної реалізації принципів гендерної недискримінації. Гендерні соціальні інститути – сімʼя, школа, робота – працюють на єдину ідеологічну установку. Якщо ми хочемо домогтися ліквідації нерівності між гендерними ідентичностями, то треба докладати зусиль на всіх фронтах. З політичної точки зору жінкам, швидше за все, не вдасться досягти необхідних реформ без підтримки чоловіків, оскільки соціально стабільне суспільство – це стан, де підтримка як чоловіків, так і жінок здійснюється на принципах особистої компетентності. Автори стверджують, що справа не в тому, щоб жінка і чоловік стали більше схожими один на одного, а в тому, що всі психологічні риси, установки та поведінка, які ми, як носії даної культури, визначаємо як “чоловічі” або “жіночі” потреби повинні бути переглянуті. І риси, і установки несуть в собі позитивні і негативні цінності, і саме через ієрархію цінностей, через їх нерівність гендерна нерівність тісно переплітається з гендерною відмінністю. За результатами реалізації Концепції державної служби, ми маємо досягти підвищення доступності послуг для громадян та організацій, спрощення процедур їх взаємодії з надавачами послуг, зниження корупційних ризиків, підвищення ефективності бюджетних видатків. Отже, після глибокого аналізу проблеми гендерної нерівності та впровадження механізму подолання гендерної нерівності в соціальну практику нашого суспільства можливо досягти соціальної та культурної стабільності нашої громади
Гендерні виклики сучасних суспільств
Анотація
Ключові слова
державна служба з гендерних питань, гендерна нерівність, гендерна ідентичність, гендерна недискримінація
- Butler, J. (1994). Gender as Performance: An Interview with Judith Butler. Radical Philosophy, 67, 32-39.
- Fagot, B. (1985). Differential reactions to assertive and communicative acts by toddler boys and girls. Child development, 56, 149-505.
- Heidi, G. (2012). Gender, work and economy work. Polity Press.
- Kimmel, M. (2000). The Gendered Society. Oxford University Press.
- Perez, C. (2019). Invisible Women: Exposing Data Bias in a World Designed for Men: A Book for All. New York, NY: Abrams Press.
- Scheele J., & Barker M.-J. (2019). Gender (A Graphic Guide). London: Icon Books.
- Simon, J. (1987). The emergence of the risk society: insurance, law and the state. Socialist Review, 95, 60-89.
- Skyba, E. (2020). Phylosophy of postmodernism as a theoretical justification of the women social value. Scientific Journal of Polonia University, 38, 294-303.
- Skyba, E., & Polishchuk, M. (2019). Legal Component of the Concept of Provision of public services. Baltic Journal of Economic Studies, 5(1), 194-201.
- Yarhouse, M., & Sadusky, J. (2020). Emerging Gender Identities: Understanding the Diverse Experiences of Today’s Youth. Brazos Press.
Skyba, E., & Tkachenko, K.
(2021).
Gender challenges of modern societies.
Philosophy, Economics and Law Review,
1(2),
18-24.
https://doi.org/10.31733/2786-491X-2021-2-18-24